Євангеліє дня

Був один недужий – Лазар з Віфанії, села Марії та її сестри Марфи.

Марія ж, брат якої Лазар був недужий, була та, що помазала Господа миром і обтерла ноги Його волоссям своїм.

Сестри послали сказати Йому: Господи! ось, кого Ти любиш, хворий.

Іісус, почувши те, сказав: ця недуга не на смерть, а на славу Божу, щоб через неї прославився Син Божий.

Іісус же любив Марфу і сестру її та Лазаря.

Коли ж почув, що він хворий, то пробув два дні на тому місці, де знаходився.

Після цього сказав учням: підемо знов до Іудеї.

Учні сказали Йому: Равві! чи давно іудеї шукали побити Тебе камінням, і Ти знов йдеш туди?

Іісус відповідав: чи не дванадцять годин у дні? хто ходить удень, той не спотикається, тому що бачить світло світу цього; а хто ходить уночі, спотикається, бо нема світла з ним.

Сказавши це, говорить їм потім: Лазар, друг наш, заснув; але Я йду розбудити його.

Учні Його сказали: Господи! якщо заснув, то одужає.

Іісус говорив про смерть його, а вони думали, що Він говорить про звичайний сон.

Тоді Іісус сказав їм прямо: Лазар помер; і радію за вас, що Я не був там, щоб ви увірували; але ходімо до нього.

Тоді Фома, який зветься інакше Близнюк, сказав учням: ходімо й ми помремо з ним.

Прийшовши, Іісус знайшов, що він уже чотири дні у гробі.

Віфанія ж була поблизу Ієрусалима, стадій за п'ятнадцять.

І багато з іудеїв прийшли до Марфи й Марії, щоб утішити їх у скорботі за братом їхнім.

Марфа, почувши, що йде Іісус, вийшла назустріч Йому; Марія ж сиділа вдома.

Тоді Марфа сказала Іісусові: Господи! якби Ти був тут, не помер би брат мій.

Але й тепер знаю, що коли чого Ти попросиш у Бога, дасть Тобі Бог.

Іісус говорить їй: воскресне брат твій.

Марфа сказала Йому: знаю, що воскресне у воскресіння, в останній день.

Іісус сказав їй: Я є воскресіння і життя; віруючий в Мене, коли і помре, оживе.

І кожен, хто живе і вірує в Мене, не помре повік. Чи віриш цьому?

Вона говорить Йому: так, Господи! я вірую, що Ти Христос, Син Божий, грядущий у світ.

Сказавши так, пішла і покликала тихо Марію, сестру свою, кажучи: Учитель тут і кличе тебе.

Вона, як тільки почула, поспіхом встала і пішла до Нього.

Іісус ще не входив у село, а був на тому місці, де зустріла Його Марфа.

Іудеї, які були з нею в домі і втішали її, коли побачили, що Марія поспіхом встала й вийшла, пішли за нею, думаючи, що вона пішла до гробу – плакати там.

Марія ж, прийшовши туди, де був Іісус, і побачивши Його, впала до ніг Його і сказала Йому: Господи! якби Ти був тут, не помер би брат мій.

Іісус, коли побачив, що вона плаче, і плачуть іудеї, які прийшли з нею, Сам засумував духом і зворушився.

І сказав: де ви поклали його? Кажуть Йому: Господи! піди і подивись.

Іісус просльозився.

Тоді іудеї говорили: дивись, як Він любив його.

А деякі з них сказали: чи не міг би Цей, що відкрив очі сліпому, зробити, щоб і цей не помер?

Іісус же, знову сумуючи в Собі, приходить до гробу. То була печера, і камінь лежав на ній.

Іісус говорить: візьміть камінь. Сестра померлого, Марфа, говорить Йому: Господи! вже смердить; бо чотири дні, як він у гробі.

Іісус говорить їй: чи не сказав Я тобі, що, коли будеш вірувати, побачиш славу Божу?

І ось взяли камінь від печери, де лежав померлий. Іісус звів очі до неба і сказав: Отче! хвалу Тобі воздаю, що Ти почув Мене.

Я і знав, що Ти завжди почуєш Мене; але сказав це для народу, який стоїть тут, щоб повірили, що Ти послав Мене.

Сказавши це, Він голосно промовив: Лазарю! вийди геть.

І вийшов померлий, оповитий по руках і ногах поховальними пеленами, і обличчя його обв'язане було хустиною. Іісус говорить їм: розв'яжіть його, хай іде.

Тоді багато з іудеїв, які прийшли до Марії і бачили, що сотворив Іісус, увірували в Нього.

 

Євангеліє від Іоанна

Глава 11, вірші 1 – 45

читання ДНЯ

Апостол дня

Отож ми, приймаючи царство непохитне, будемо берегти благодать, якою будемо служити благоугодно Богові з побожністю і страхом, тому що Бог наш є вогонь поїдаючий (Втор. 4,24).

Братолюбність хай перебуває між вами.

Гостинності не забувайте, бо через неї деякі, не знаючи, гостинно прийняли Ангелів.

Пам'ятайте в'язнів, ніби і ви з ними були в кайданах, і страждаючих, бо й самі знаходитесь у тілі.

Шлюб у всіх хай буде чесний і ложе непорочне; блудників і перелюбників судить Бог.

Майте вдачу не сріблолюбну, задовольняючись тим, що є. Бо Сам сказав: не залишу тебе і не покину тебе (Нав. 1,5), тож ми сміливо говоримо: Господь мені помічник, і не злякаюсь: що зробить мені людина? (Пс. 117,6). 

Пам'ятайте наставників ваших, котрі проповідували вам слово Боже, і, дивлячись на кончину життя їхнього, наслідуйте віру їх.

Іісус Христос учора і сьогодні і навіки Той же.

  

До євреїв послання святого апостола Павла

Глава 12, вірш 28 – глава 13, вірш 8

Старий Заповіт

Книга Вихід

Господь сказав усі ці слова, промовляючи: Я – Господь, твій Бог, Який вивів тебе з Єгипетської землі, з дому рабства. У тебе не буде інших богів, крім Мене. Не робитимеш собі ідола ні будь-якої подоби того, що на небі вгорі, чи на землі внизу, чи у водах під землею. Не поклонятимешся їм і не служитимеш їм. Адже Я – Господь, твій Бог, Бог ревнивий, Який відплачує за гріхи батьків дітям до третього й четвертого покоління, – тим, хто ненавидить Мене, і Котрий чинить милосердя тисячам – тим, хто любить Мене і береже Мої заповіді. Не вживатимеш ім’я Господа, Бога твого, надаремно. Адже Господь не орпавдає того, хто вживає ім’я Його надаремно. Пам’ятай суботній день, щоб його святити. Шість днів працюватимеш і робитимеш усі свої діла, а сьомий день – субота – Господу, Богові твоєму. Не робитимеш в цей день жодного діла – ні ти, ні твій син, ні твоя дочка, ні твій раб, ні твоя рабиня, ні твій віл, ні твій осел, ні будь-яка твоя худоба, ні чужинець, який в тебе живе. Адже за шість днів Господь створив небо, землю, море і все, що в них, а сьомого дня Він спочив. Тому Господь поблагословив сьомий день і освятив його. Шануй свого батька і матір, щоб добре тобі було і щоб ти був довголітнім на добрій землі, яку Господь, твій Бог, дає тобі. Не чинитимеш перелюбу. Не крастимеш. Не вбиватимеш. Не даватимеш неправдивого свідчення проти свого ближнього. Не жадатимеш дружини свого ближнього, не жадатимеш дому свого ближнього, ні його поля, ні його раба, ні його рабині, ні його вола, ні його осла, ні будь-якої його худоби, ні будь чого, що є в твого ближнього. І весь народ бачив і чув блискавки, і голос і звук труби, і гору, що диміла. Тож весь народ, переляканий, стояв на далекій відстані. І вони сказали Мойсеєві: Говори до нас ти, – хай не говорить до нас Бог, щоб ми не повмирали. А Мойсей каже їм: Будьте мужніми, адже Бог прийшов до вас, щоб вас випробувати, щоб Його страх був між вами, аби ви не грішили. Тож народ стояв здалека, а Мойсей ввійшов у темряву, де був Бог. І Господь сказав Мойсеєві: Так скажеш домові Якова і сповістиш синам Ізраїля: Ви побачили, що Я з неба промовляв до вас: Не робитимете собі богів зі срібла і не робитимете собі богів із золота. Спорудите Мені жертовник із землі й будете приносити на ньому жертву всепалення і ваші жертви подяки за спасіння, вівці й ваші телята, – на кожному місці, там де лише назву Моє ім’я. І Я прийду до тебе, і поблагословлю тебе. Якщо ж робитимеш Мені жертовник з каміння, то не будуватимеш з тесаного, бо ти до нього приклав знаряддя і тим опоганив. Не підійматимешся східцями до Мого жертовника, щоб ти не відкрив свій сором над ним.

 

Глава 20

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії